Ще одна історія нашого випускника, який хотів вивчити програмування і змінити життя. І у нього це вийшло.

Костянтин Петренко працював шахтарем 10 років. Навчання в Ш++ Костянтин почав, коли йому було 34 роки.

«Програмісти для мене завжди були якимись “обраними”, тому мені було цікаво освоїти цю професію. З Ш++ я познайомився коли вона ще була платною, і я вирішив припинити спроби. А потім мій товариш віддав сюди свою дитину і сказав, що тепер вони вчать безкоштовно, і навесні 2016-го року я став учнем Ш++».

Сім’я до рішення Костянтина поставилася з розумінням. Навчання в Ш++ займає багато вільного часу, якщо враховувати той факт, що воно проходило паралельно з роботою. Але завдяки підтримці цей час вдалося пройти:

«Мені дуже сильно допомогла дружина. Вона зіграла важливу роль, адже всіляко мене підтримувала. Важливо розуміти, що під час навчання вільного часу буде дуже мало ― його займає навчання. У мене доходило до того, що я сидів на роботі в шахті з ноутбуком і розв’язував задачі. На морі я теж залишався в номері і робив проект».

Навчаючись в Ш++ можна отримати не просто навички, а й приємні спогади, друзів з якими приємно спілкуватися і окрім курсів:

«Навчання було яскравим, швидким: ми стільки часу проводили над домашніми завданнями, багато різних ситуацій пов’язано з цим. Я назавжди запам’ятав, що потрібно бути уважним до дрібниць. І звичайно ж, дуже приємні люди тут. За час навчання коло спілкування змінилося кардинально, з’явилося багато хороших знайомих і близький друг, з яким ми дружимо вже два роки.

Це місце, де тобі будуть раді. Коли ми спочатку сюди приходили, то для нас це все було дико: дружелюбність, взаємодопомога, є печиво, цукерки, кава. Приходь і отримуй знання, роби, що хочеш. Це культурний шок, ми до такого не звикли. Якщо ти хочеш отримати знання, то тобі дадуть все для цього можливості, а вчитися чи ні ― самостійне рішення людини. Ніхто змушувати не буде. Це додаткова мотивація, і згодом виробляється самодисципліна. Моє життя дуже змінилося».

Є кілька речей, які Костянтин може радити людям, які тільки збираються сюди йти:

«Якщо ви поставили перед собою мету ― то потрібно йти до кінця, яким би важким шлях не був.

Спілкуйтеся тут з людьми, тому що саме вони зіграли важливу роль в становленні мене як особистості і як програміста. Сюди приходять ті, хто хоче навчатися, вас не будуть змушувати робити домашнє завдання, тому розумійте, навіщо ви сюди йдете. І цінуєте час, який будете проводити тут, тому що його буде багато. І він буде цікавим».

Інтерв’ю підготувала волонтерка Аліна Маркіна.

Повну версію матеріалу можна прочитати тут.