Веб розробник з Бобринця не збирається їхати з рідного міста, змінив роботу бухгалтера на програміста і мріє про активну молодь.
Володимир Нечай вже 5 років працює веб розробником у представництві канадської компанії в Кременчуці. Змінив професію бухгалтера через те, що зацікавився програмуванням, про великий заробіток тоді не думав.
― Комп’ютер у мене з’явився на другому курсі, але він був вдома, у Бобринці, тому я рідко його бачив. Вивчився на міжнародній економіці і пішов працювати бухгалтером.
Це була моя перша робота, але в процесі ознайомлення я вже зрозумів, що можна автоматизувати процеси (ми працювали в таблицях Excel). Тому почав розбиратися, і в результаті написав формули, які заміняють роботу трьох людей. Не всі з мого відділу захотіли вчитися, тому декого звільнили. Моя ж начальниця, якій на той час було 60 років, захотіла розвиватися і вивчати комп’ютер, і я її навчив користуватися ПК. Це був мій перший менторський досвід. Зараз досі бухгалтерія цього закладу працює в моїх програмах.
Тоді я зацікавився ще більше програмуванням і вирішив вчити мову, на якій написано Excel. Але мені вона не сподобалася, тому почав читати про PHP і паралельно знайшов школу програмування Ш++.
Я прийшов ще тоді, коли програмісти заробляли відносно небагато, прийшов за покликанням, а не за грошима
Та і школа тоді ще була платна (у період до 2014 року Школа програмування Ш++ навчала платно, ― прим. ред.).
У Ш++ мене найбільше вразила легкість сприйняття. Хоч за навчання я платив, але зацикленості на грошах не було. Я тоді думав над тим, щоб іти працювати у великий холдинг бухгалтером. Після декількох занять я повідомив ментора Школи, що можу покинути навчання і був готовий заплатити за ті заняття, які вже пройшов. Але він відмовився і сказав що не в грошах щастя. Коли я з’їздив на співбесіду в холдинг, вона мене розчарувала, і тоді зрозумів, що більше не хочу працювати у бухгалтерській сфері.
Вчився на гроші, які заробив ще під час навчання в університеті. Я їздив тоді до Швейцарії та Франції на практику. Весь заробіток привіз і поклав у франках та євро дома. А потім настав час їх розміняти для навчання.
Не можу сказати, що виходило прямо ідеально, але було класно. Нас вчили по одній мові програмування на тиждень. Це був супер інтенсив, а особливо для мене. Я працював у навчальному закладі в Бобринці з 8 до 17, щосереди на 18 у нас було заняття. Тобто я відпрошувався з роботи на годину раніше в середу, їхав 1,5 години в Кропивницький на автобусі, біг в школу, вчився до ночі. За ночівлю в місті домовлявся за копійки у знайомих. О 5-ій ранку вставав, їхав назад на автобусі і одразу йшов на роботу на 8 ранку. А в суботу на весь день я знову їхав на навчання тоді ще в Кіровоград. Так тривало півроку точно.
В процесі навчання Володимир зрозумів, що точно буде змінювати сферу діяльності, адже на додачу до бажання опанувати нову професію його життя кардинально змінилося: він одружився і чекав на доньку.
― Я був дуже вмотивований завершивши навчання і почав активно шукати роботу. Знайшов доволі швидко в Кременчуці компанію, в якій я і до сьогодні працюю. Раніше я ще паралельно працював на фрілансі, тому що купував житло, треба було багато працювати, однієї роботи не вистачало. Потім я купив машину, також потрібно було додатково заробляти. Але зараз я вже майже не беру проєкти поза основною роботою.
Змінювати роботу не збирається, адже цінує довіру і команду, з якою працює.
― Я б на такій роботі працював все життя. Мене люблять-поважають, я їх теж, не бачу сенсу шукати щось інше. На фрілансі все погодинно, дивляться, контролюють роботу. Трекінг (відстеження часу, витраченого на роботу, ― прим. ред.) я дуже не люблю, деяким клієнтам так і кажу: я не буду трекати, тому що не хочу. На мою думку це образливо для спеціаліста високого рівня, для мене це прояв недовіри. Я краще буду брати рівнем, якістю роботи і чесністю. Тим паче можна подивитися відгуки на UpWork (сайт для пошуку роботи в сфері ІТ ― прим. ред.), де у мене 100% профіль ― всі винагороди, які можна зібрати, у мене є ― це дуже високий показник. Мало розробників моєї спеціалізації мають 100% показник. Я знаю одного, якого звати також Володимир Нечай, він з Одеси. Уявляєте, яке співпадіння (сміється, ― прим. ред.).
На думку розробника жити у Бобринці дуже комфортно і недорого. Змінити місце проживання пробував один раз не надовго, але потім все ж повернувся в рідне місто.
― Я переїздив на першу роботу в Кременчук на декілька місяців. На той час дружина була вагітна і стало питання, де ми будемо жити. Вирішили повертатися в Бобринець, де ростити дитину, на нашу думку, безпечніше. Люди заради дітей переїжджають в інші країни або великі міста, а ми навпаки (сміється, ― прим. ред.).
Я тут всіх знаю, мені дуже комфортно, мої друзі тут ― я вирішив по простому шляху іти.
Неабияка перевага ― тут все дешевше. Єдине, чого не вистачає ― секції з гімнастики. Донька хоче займатися гімнастикою, але поки відвідує танці.
А в іншу країну переїжджати я б теж не хотів. Люди за кордоном не погані, вони , можливо, навіть кращі але вони не рідні. Мені дома добре і тому я не бачу жодної причини щось міняти.
Зараз Володимир ― волонтер в Школі програмування Ш++. Викладає напрям e-commerce. Йому подобається долучатися до проєкту, філософію якого розділяє і сам.
― Через півроку після випуску з Ш++ я так надихнувся, що в Бобринці створив школу, де теж навчав програмуванню. Я знайшов приміщення, ходив по навчальним закладам, намагався вчити. Але вчив недовго ― розчарувався, тому що прийшли люди, які нічого не розуміли, не робили і не намагалися. Згодом студентів стало менше і ми перейшли на онлайн формат. Але так це все далі і не пішло. Я розчарувався і 4 роки не займався волонтерством і викладанням в програмуванні. Але я дуже люблю вчити. Тому і вирішив допомогти школі, у якій сам вивчився на програміста. Мені подобається те, що вже відсіюються люди, які не вмотивовані, студенти вже мають рівень підготовки і з ними простіше працювати. Навіть якщо я не довчу своїх студентів, але вони підуть на роботу, то я буду вважати, що допоміг їм. Мій курс короткий і моя ціль ― щоб всі пішли працювати.
Також дуже важливо те, що можна здобути комунікаційні навички під час навчання. Робота в ІТ ― це не тільки програмування, це і софт скіли, робота в команді. І це навіть важливіше. Ш++ дає можливість ці софт скіли набути. Вивчити алгоритми недостатньо, тому я б рекомендував спілкуватися, веселитися, отримувати від навчання задоволення, якщо щось не виходить, то питати поради.
Я навіть придумав собі правило: якщо мені впродовж години не вдається розібратися, значить, потрібно у когось запитати.
У вільний від роботи час Володимир відпочиває з сім’єю, тренується, любить робити життя цікавим: організовує походи, ходить на рибалку, збирається з друзями на кіно.
Окрім того має активну громадянську позицію: організовує заходи для молоді. Є лідером громадської організації “ТЕМП”. Хоче, щоб молоді люди були культурнішими та безкорисливішими. На його думку громадські активісти вже багато чого змінили за останні роки, тому потрібно не зупинятися.
